Ті, хто ніколи не мав домашнього улюбленця, часто не можуть зрозуміти, наскільки важкою є їхня втрата. Для багатьох людей це лише кішка, собака чи хом'як. У суспільстві часто ігнорують втрату домашніх улюбленців, залишаючи людей оплакувати їх наодинці.

Проте це цілком природна реакція — відчувати розпач через втрату домашнього улюбленця, інколи більший, ніж при втраті людини. Зрештою, любов до тварин майже завжди безумовна.

Я розумію ці почуття. Ще з дитинства я мріяв завести собі кота. І ось, коли мені було близько 20 років, я взяв до себе Рея. Тоді моя дівчина запропонувала взяти одне з кошенят, народжених у сімейної кішки в селі.

З фотографій я обрав сіре і активне кошеня, але не судилося. Під час візиту інше кошеня несподівано стрибнуло мені на коліна і заснуло так мирно, що я відразу вирішив: саме цей кіт і стане моїм.

‍