Стінг був моєю четвертою окситоциновою дитиною. Коли найменшому сину було півроку, я побачила його у пості в Facebook та зрозуміла, що ми дуже потрібні одне одному. Стінг був старший за сина на 2 тижні, тож вони росли разом.

Стінг був справжнім хаскі, який рив ями, любив курочок та голубів, перестрибувати паркани та їжу, яка залишалася без нагляду. А також ігнорував усі команди та драматично вив, навіть якщо всі були поруч.

Стінгу було 12 років, і він прожив насичене життя. Він катав дітей на санчатах, купався в озері, їв сніг та любив лежати на траві.

Останні його місяці він провів у повній любові. Стінг застав сонечко після зими та встиг з’їсти шматочок шоколадки, яку так хотілося, але не можна було.

Я щиро вдячна вам за всю теплоту й турботу, яку ми отримали в такий важкий день втрати. Ми чекали, коли Стінг повернеться додому, і різнокольорові намистики завжди будуть нагадувати про нього.